Життя після життя
Володимир Івасюк... Наша національна гідність… Метр української естради ХХ століття… Всесвітньо визнаний лицар у терновому вінку… Народний улюбленець без премій та лауреатських звань… Людина рідкісної душевної краси…
Його життя – мов спалах. Лише 30 юних літ вділила йому доля… Та яких плідних і , мабуть, щасливих для митця! Щасливих, бо були вони напрочуд змістовними, облагородженими мріями про добро й красу на землі та осяяними радістю від творчості, від невтомної праці для свого народу. Він був одержимий піснею і розумів, що без цієї одержимості нічого значущого не звершити у мистецтві, тому часто повторював афоризм: «Крило стає крилом
...
Читати далі »
Переглядів: 1629 |
Додав: lvsua1985 |
Дата: 23.02.2010
|
|
|