Квітує волі край Гусятинським життям…
Та скільки ж бо героїв відійшло в безсмертя,
Щоб українцям ранки щастям розцвіли,
Щоб честі й правди дух ми берегли.

Земляче мужній, Наливайку наш преславний,
Свободи, волі лицарю, козаче ставний!
Не крапка ти в історії Вкраїнської держави,
А лиш початок, переддень Богдана слави.

Ти, Северине, запалив ту іскру волі,
Яку Хмельницький роздмухнув в народу долі,
А Солоницька й Берестецька битви для всіх нас –
Це символи духовного єднання через час.

О Наливайку наш, ти пам’ятав народу муку
І осталив собою віру й силу духу.
Ти у своїм неспокої, пориві і горінні
Освічував тернистий шлях свій ненці Україні.

Образа за смерть батька не дала спокою
Й повів повстанців проти Калиновського до бою.
Утік магнат, та скоро його військо побороли
Відважні воїни – це Наливайка козаки-соколи.

Мої Копичинці складають шану полю,
Де дві могилки безіменні заховали чиюсь долю.
Тут бій ішов, вмивалось сонце в крові,
Ватаг тут Кріль віддав народу день любові.

Ми збережемо імена героїв із борні!
Не просто люди захоронені у цій святій землі,
Тут дозрівав новий і золотий посів свободи –
Народу нашого всі прагнення і нагороди.

Ми незалежність будем не лише любити,
Свободу вмітимемо завжди захистити.
Нехай щодня наперекір всім ворогам
Квітує волі край Гусятинським життям!