Життя після життя
Володимир Івасюк... Наша національна гідність… Метр української естради ХХ століття… Всесвітньо визнаний лицар у терновому вінку… Народний улюбленець без премій та лауреатських звань… Людина рідкісної душевної краси…

Його життя – мов спалах. Лише 30 юних літ вділила йому доля… Та яких плідних і , мабуть, щасливих для митця! Щасливих, бо були вони напрочуд змістовними, облагородженими мріями про добро й красу на землі та осяяними радістю від творчості, від невтомної праці для свого народу. Він був одержимий піснею і розумів, що без цієї одержимості нічого значущого не звершити у мистецтві, тому часто повторював афоризм: «Крило стає крилом
...
Читати далі »
Переглядів:
1694
|
Додав:
lvsua1985
|
Дата:
23.02.2010
|
| |